Ядовиті змії: Неприпустима назва — Вікіпедія

Лускаті — Вікіпедія

Лускаті (Squamata) — найбільший ряд зауропсидів (та колишніх плазунів), що включає ящірок, змій та двуходок. Представники ряду відомі своєю шкірою, яка вкрита лусками або щитками, які утворюють специфічний малюнок — фолідоз. Вони також мають рухомі квадратні кістки, що надає їм можливість пересувати верхню щелепу щодо черепа. Це особливо помітно у змій, які можуть повністю відчепляти свої щелепи, щоб заковтнути порівняно велику здобич. Чоловічі особи ряду лускатих — єдині хребетні тварини, що мають хеміпеніс. Це також єдина група плазунів, де можна знайти як живородні, так і яйцеживородні та яйцекладні види.

Це найчисленніша група плазунів. Налічує понад 6 тис. видів. Різноманітні за розмірами і зовнішнім виглядом. Включає ящірок, змій, хамелеонів. Тіло вкрите роговими лусками.

Підряд Ящірки[ред. | ред. код]

Відомо до 4 тисяч видів. У більшості представників добре виражені кінцівки. Іноді вони відсутні (жовтопуз, веретільниця).

У безногих ящірок зберігається рухомість повік, чим вони відрізняються від змій. Шкірні залози є тільки на стегнах. Є тім’яне око. Добре розвинений зір, іноді розрізняють кольори. Представлене середнє вухо. Здатні до автотомії (відкидають хвіст, який звивається ще деякий час).

Найбільші розміри серед ящірок мають варани. У Південній Америці зустрічаються два отруйних види ящірок — отрутозуби. В Україні зустрічаються ящірки— зелена, прутка і живородна, кримський гекон. Живородна ящірка зустрічається в лісовій зоні.

Представники[ред. | ред. код]

До представників належать ящірка прудка, ящірка зелена, ящірка живородна, ящурка піщана, гекон середземноморський, варан комодський, отрутозуби та ін.

Ящірка прудка. Поширена у степовій зоні. Зустрічається в лісах, садах, степах і горах. Розміри — 15-20 см. Добре виражене захисне забарвлення — буре або зелено-буре. Воно залежить від середовища існування. Линяння за літо відбувається 4-5 разів. Верхні шари шкіри сходять великими шматками. Перетинки між пальцями відсутні. На пальцях є кігті. Плечова і стегнова кістки розташовані паралельно поверхні субстрату. Живляться комахами, молюсками, павуками, червами. Ящірки живуть парами в норах, де потім зимують.

Розвиток прямий. Самка відкладає яйця (від 6 до 16) на суходолі та зариває їх у ямку або нірку. Яйця вкриті м’якою шкірястою волокнистою оболонкою, яка захищає їх від висихання. Білкова оболонка розвинена слабо, жовтка — багато. Через 50-60 днів народжується молода ящірка.

Кримський гекон. Зустрічається у Криму. Веде нічний спосіб життя. Живиться безхребетними (комахами, молюсками). Здатен лазити по скелях, вертикальних поверхнях, по деревах, бо на пальцях є особливі пристосування — пластинки з поперечними рядами щіточок з мікроскопічних волосків.

Варан комодський. Найбільша ящірка. Розміри — до 3,6 м. Живе на островах Малайзії. Описаний вперше 1912 року. Живиться м’ясом диких свиней і оленів. Вбиває їх ударами хвоста. Занесений до Міжнародної Червоної книги.

Підряд Змії[ред. | ред. код]

Відомо понад 2,7 тис. видів. Змії повзають, бо не мають кінцівок. Грудина відсутня. Ребра з черевного боку закінчуються вільно. Хребет містить 140—435 хребців і не поділений на відділи. Майже кожний хребець несе пару ребер. Грудна клітка відсутня (це сприяє ковтанню великої здобичі). У більшості видів одна з двох легенів редукована. Майже у всіх змій відсутні пояси кінцівок. Тільки в деяких змій зберігся рудимент таза. У змій права і ліва половини нижньої щелепи з’єднані рухомо. Живляться різними хребетними тваринами.

Повіки зростаються, утворюють захисну плівку. Деякі змії здатні сприймати інфрачервоні промені, тобто реагують на теплове випромінювання тварин. Такі органи розташовано на голові. Полюють переважно вночі. Предметів торкаються за допомогою язика. Запах і смак предметів, до яких торкнулися язиком, переноситься до особливого органа чуття, який розташований у верхній частині ротової порожнини. Орган слуху не має барабанної перетинки та зовнішнього отвору. Відсутній сечовий міхур. Під час линяння змія виповзає зі своєї старої шкіри, яка зберігається майже неушкодженою.

В отруйних змій на верхній щелепі передні зуби мають рівчаки або борозни, по яких збігає отрута. У стані спокою отруйні зуби підгинаються до піднебіння, під час активного нападу — випинаються вперед. Отруту виробляють видозмінені слинні залози. Змії паралізують або вбивають здобич, а потім ковтають її.

Глотка, стравохід і шлунок здатні дуже розтягуватись. Відомо близько 450 видів отруйних для людини змій. Найбільшою за розмірами тіла змією є королівська кобра, що зустрічається в Південно-Східній Азії.

Неотруйні змії (пітони, вуж, полози) ковтають здобич живою. Можуть задушити силою своїх м’язів, а потім ковтати. Неотруйних змій більше. Найбільші за розмірами змії неотруйні — анаконда та сітчастий пітон. Анаконда живе на берегах водойм Південної Америки, а сітчастий пітон — у Південній Азії. Розміри анаконди — до 11 м, сітчастого пітона — до 12 м.

В Україні живе два види отруйних змій — звичайна і степова гадюки, з неотруйних — 8 — водяний та звичайний вужі, мідянка, леопардовий, чотирисмугий, лісовий та жовточеревий полози. Укус гадюк рідко буває смертельним для людини. Вужі живуть біля водойм, полози — у посушливих місцях. Вужі живляться жабами, рибою. Більшість із них має на голові характерні жовті плями.

Представники[ред. | ред. код]

До представників належать вуж звичайний, вуж водяний, гадюка звичайна, гадюка степова, королівська кобра, сітчастий пітон, анаконда, полози, мідянка та ін.

Підряд Хамелеони[ред. | ред. код]

Включає близько 90 видів. Живуть на деревах. Більшість видів зустрічається на Мадагаскарі та в Африці, в Індії, на Цейлоні, Малій і Передній Азії. Один вид живе в Південній Іспанії. Живляться безхребетними, переважно комахами. Рухаються тварини повільно. Полюють, підкрадаючись до здобичі. Тіло сплющене з боків. Мають цупкі пальці (у вигляді двох протилежних груп) і хвіст, можуть ними охоплювати гілки. Очі великі, оточені кільчастими повіками, вкритими лусками. Праве та ліве око рухаються незалежно. Язик може викидатися майже на довжину тулуба. Хамелеони здатні змінювати забарвлення залежно від змін навколишнього середовища.

Відбувається це завдяки перерозподілу пігментів шкіри.

Змії — Вікіпедія

Змі́ї^[1] (Serpentes) — підряд плазунів ряду лускатих. Близько чверті видів — отруйні.

Наука, що займається вивченням змій називається герпетологія.

У наш час (2020-і) на Землі налічується понад 3000 видів змій, які об’єднують у 2 інфраряди, 3 надродини і 18 родин. Отруйні види становлять близько чверті відомих видів.

Слід змії яка проповзла по піску

Викопні змії відомі з початку крейдового періоду. Походять, судячи за все, від вараноподібних плазунів. Втрата кінцівок, можливо, пов’язана з пристосуванням до життя серед густих кущів та каміння. Пересуваються за рахунок бокових вигинів та зміни нахилу дуже рухомих ребер. Давні змії були великих розмірів (довжиною до 15 м), нині найбільша змія – сітчастий пітон або анаконда, рекордні зразки яких досягають близько 12 м, в той же час багато видів мають довжину лише 8 – 10 см та декілька міліметрів товщини. Кількість хребців, як правило, більше 200, у деяких викопних змій досягала 435. У отруйних змій у верхній щелепі розташовані отруйні зуби, які мають канал для стоку отрути, що виробляється видозміненими слинними залозами. Отрута виділяється під час укусу внаслідок скорочення скроневих м’язів, що стискають залозу. Права та ліва частина щелеп з’єднана гнучкою зв’язкою. Тулубні та хвостові відділи хребта не відрізняються, залишки тазу та задніх кінцівок залишились тільки в удавів. Внутрішні органи асиметричні, одна з легень менш розвинута або відсутня. Задній край розвиненої легені перетворився на резервуар для запасу повітря. Печінка, нирки, статеві залози дуже видовжені. Сечовий міхур відсутній.

Інфрачервона фотографія змії та її здобичі

Найрозвиненішим органом чуттів є нюх. Розпізнавання запаху у змій відрізняється від цього процесу у інших тварин. За допомогою довгого язика захоплюються молекули пахучих речовин з повітря, та передаються до органу Якобсона. Цей орган притаманний лише зміям, він являє собою парну порожнину, вкриту чутливим до запаху епітелієм.

Роздвоєний язик змії після дослідження повітря та різних предметів через два отвори у верхньому піднебінні передає пахучі молекули до чутливого епітелію органу Якобсона, де вони розпізнаються. Так тварини відшукують собі їжу, воду, статевого партнера тощо.

У деяких змій (Viperidae, Boidae, Colubridae) розвинулись специфічні органи термічного чуття – дистанційні термолокатори, які можуть сприймати інфрачервоні промені, які йдуть від теплокровних тварин. Ці структури розташовані на деяких або на всіх верхньогубних, нижньогубних та ростральних щитках у удавів (Boidae) та на боках голови між ніздрів та оком у ямкоголових (Crotalidae) та плетеподібних (Ahaetula) змій. Вони являють собою ямки або щілиноподібні заглиблення, з тонким епітелієм, що інервується відгалуженнями трійничного нерву. Деякі змії здатні сприймати зміну температури повітря на 0,7°С

[2].

Зір у більшості змій досить слабкий. Очі змій вкриті прозорою плівкою, яка утворена верхньою і нижньою повіками і відходить зі шкірою під час линяння. У більшості представників зір кольоровий. Тільки змії, що живуть на деревах та полюють птахів та комах, хапаючи їх на льоту, мають добрий бінокулярний зір. Очі змій, які ведуть підземний спосіб життя затягнуті шкірою, вони не бачать.

Слух у змій майже не розвинений. У них відсутні зовнішнє вухо та барабанна перетинка. Тварини можуть сприймати лише деякі низькочастотні звукові коливання повітря та вібрації ґрунту, які за допомогою щелепних кісток можуть передаватись на квадратну кістку, а з неї – на слухову кісточку середнього вуха^[2].

Функцію органу дотику виконує язик.

Змія ковтає здобич

Змії освоїли різноманітні середовища існування. Більшість видів живе на землі, здебільшого у теплих вологих місцевостях (зокрема у тропічних джунглях). Також змії зустрічаються у пустелях, степах та горах (до альпійського поясу). Окремі види живуть біля річок та озер, гарно плавають та пірнають. Крім того одна з родин змій (морські змії) повністю перейшла до життя у воді, навіть розмножуються вони не виходячи на берег, шляхом живородіння. Вони мають веслоподібний сплюснутий з боків хвіст, який дозволяє їм досить швидко плавати. Деякі родини змій перейшли до підземного, рийного способу життя (сліпозмійки, вузькороті та щитохвості). Такий же спосіб життя ведуть і окремі представники інших родин (аспідів, вужових, гадюк). У таких змій, як правило, скорочується хвіст, а очі зменшуються та закриті щитками. Деякі види удавів, вужових, аспідів та ямкоголових пристосувались до життя на деревах та дуже рідко спускаються на землю. Вони мають маскувальне забарвлення та дуже гарно пересуваються тонкими гілками^[3].

Змії живляться лише тваринною їжею. Більшість споживає дрібних хребетних тварин, деякі – яйця птахів (змії–яйцеїди), комах (рід Contia) та молюсків (рід Dipsadinae). Здобич вбивають отрутою чи душать, рідко поїдають живцем. Змії завжди ковтають здобич цілою, бо не можуть жувати їжу або відкушувати шматки. При цьому будова скелету дозволяє їм ковтати здобич, яка набагато більша за шириною, ніж сама змія.

Відомо близько 2500 видів змій, що відносяться до 13 родин: Typhlopidae, Anilidae, удави (Boidae), товстоголові (Amblycephalidae), бородавчасті (Acrochordidae), вужові (Colubridae) — чисельна родина, що налічує біля половини усіх видів ряду, морські (Hydrophidae), аспіди (Elapidae), гадюки (Viperidae), гримучі (Crotalidae) та інші. Поширені скрізь, за винятком Нової Зеландії, багатьох океанічних островів та полярних областей. Найбільше число видів зустрічається в Індо-Малайській області, потім в Неотропічній та Ефіопській; менш за все в Голарктичній області.

Шлюбні ігри змій

Розмноження відбувається шляхом відкладання яєць, яйцеживородінням або живородінням.

У період розмноження змії активно шукають статевого партнера. При цьому самці шукають самиць нюхаючи повітря язиком, який переносить мізерні кількості хімічних речовин, що залишила самиця, до вомероназального органу. Після того, як партнери зустрілися, відбувається залицяння, яке може бути досить складним у деяких видів. Під час копуляції змії переплітаються, самець вводить копулятивний орган (геміпеніс) у клоаку самиці та виділяє сперму. Самиці деяких видів змій мають здатність запасати живу сперму та зберігати її протягом багатьох місяців. Таким чином після однієї копуляції самиця може кілька разів запліднювати яйцеклітини.

Багато видів змій відкладають яйця, вкриті м’якою оболонку. Змія закопує їх у листя, пухкий ґрунт або гній. У більшості видів немає турботи про потомство, але деякі види охороняють свої гнізда. Змії, які живуть в умовах, несприятливих для розвитку яєць, розмножуються яйцеживородінням. При цьому інкубаційний період нетривалий, і малеча вилуплюється у тілі матері. Такий спосіб характерний для морських змій, а також для видів, які живуть у гірській місцевості, де ґрунт не прогрівається до температури, потрібної для розвитку яєць. У деяких видів спостерігається справжнє живородіння. При цьому зародок, який знаходиться у яйці, пов’язаний з організмом матері сіткою капілярів і отримує від нього додаткове харчування. Таке утворення схоже на примітивну плаценту. У такий спосіб розмножуються деякі види морських змій, справжня гадюка тощо. Кількість дитинчат, що народжуються або яєць, які відкладаються міниться від кількох штук до кількох десятків (до 100) у різних видів, середня кількість — 10 — 12^[4].

Страви зі змій у пекінському ресторані

У тропічних країнах отруйні змії спричиняють велику шкоду, від їхніх укусів гинуть люди та худоба. В Україні кількість укусів дуже мала, крім того в Україні немає змій зі смертельно-небезпечною отрутою^[5]. Деякі види приносять користь, знищуючи гризунів. В деяких країнах змій вирощують у спеціальних серпентаріях заради отрути, яку використовують у медицині як знеболювальний, кровоспинний засіб^[6], для лікування астми, епілепсії та інше. Крім того аматори тримають змій у тераріумах як домашніх тварин, заради естетичного задоволення. Шкіра плазунів використовується для виготовлення взуття та шкіргалантереї. Вилов змій у деяких регіонах призвів до значного скорочення їх чисельності, в результаті чого довелось запроваджувати природоохоронні заходи, спрямовані на відновлення їх кількості. В деяких регіонах світу, (у Азії, Африці та Латинській Америці) змій використовують у їжу, страви з них навіть входять у меню деяких ресторанів. При цьому їх смажать, тушкують, варять супи та навіть виготовляють алкогольні напої. Зокрема у Китаї існують ресторани, в яких меню складається винятково зі страв, в яких в тому чи іншому вигляді присутні змії^[7][8].

Змія — символ лікарів

Змія — дуже давній та складний символ, який зустрічається майже у всіх культурах світу. У різних народів та у різних релігіях змія сприймається по-різному. У багатьох народів змія є символом первинних сил природи, зокрема грому та блискавки, також часто пов’язується з водою та плодючістю (плодючістю землі та вагітністю жінки). Змія, згорнута в кільце (або та, що пожирає власний хвіст) є символом вічності та циклічності розвитку світу. В той же час у деяких давніх народів змія втілювала зло та хаос, була антагоністом добрим богам^[9].

У європейській традиції змія є символом гріхопадіння, диявола, уособлює зло, підступність та руйнування. Це насамперед пов’язано з християнством, змієм-спокусником з Біблії. Але в той же час змія є символом мудрості та знань^[10]. Також вона з давніх часів уособлювала зцілення, змія що обвиває чашу є емблемою лікарів і в наш час^[11].

Суперечливість різних уособлень змії може бути пояснена прямо протилежними якостями цих тварин. Отрута змії може вбити, але з іншого боку є лікарським засобом; змія тривалий час може лежати нерухомо, а може здійснити блискавичний стрибок. Крім того форма тіла змії може бути дуже мінлива: (змія може згортатись у формі кола, спіралі, прибирати хвилеподібну форму).

В Японії змія називається хебі (яп. 蛇). В японській міфології вона постає як величезна отруйна змія, або антропоморфна істота, що має риси як змії так і людини. Хебі використовується інколи як персонаж в аніме або манзі, де зображується зазвичай або як хижак, або як істота «гостра на язик».

У популярній культурі[ред. | ред. код]

символізує мудрість і обережність, чесноти студентів гуртожитку Слизерин.

1758 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1758 (значення). ► 1758‎ (10 К, 2 С)

Перша наукова революція • Просвітництво • Глухівський період в історії Гетьманщини • Російська імперія

Геополітична ситуація[ред.

| ред. код]

Султаном Османської імперії є Мустафа III (до 1774). Під владою османів перебувають Близький Схід та Єгипет, Середземноморське узбережжя Північної Африки, частина Закавказзя, значні території в Європі: Греція, Болгарія і Сербія. Васалами османів є Волощина та Молдова.

Священна Римська імперія охоплює крім німецьких земель Угорщину з Хорватією, Трансильванію, Богемію, Північ Італії, Австрійські Нідерланди. Її імператор — Франц I (до 1765). Марія-Терезія має титул королеви Угорщини. Королем Пруссії є Фрідріх II (до 1786).

На передові позиції в Європі вийшла Франція, якою править Людовик XV (до 1774). Франція має колонії в Північній Америці та Індії. В Іспанії королює Фернандо VI (до 1759). Королівству Іспанія належать південь Італії, Нова Іспанія, Нова Гранада та Віце-королівство Перу в Америці, Філіппіни. В Португалії королює Жозе I (до 1777). Португалія має володіння в Бразилії, в Африці, в Індії, в Індійському океані й Індонезії.

Північ Нідерландів займає Республіка Об’єднаних провінцій. Вона має колонії в Північній Америці, Індонезії, на Формозі та на Цейлоні. Великою Британією править Георг II (до 1760). Британія має колонії в Північній Америці, на Карибах та в Індії. Король Данії та Норвегії — Фредерік V (до 1766), на шведському троні сидить Адольф Фредерік (до 1771). На Апеннінському півострові незалежні Венеціанська республіка та Папська область. У Речі Посполитій королює Август III Фрідріх (до 1763). На троні Російської імперії сидить Єлизавета Петрівна (до 1761).

Україну розділено по Дніпру між Річчю Посполитою та Російською імперією. Гетьман України — Кирило Розумовський. Нова Січ є пристанищем козаків. Існує Кримське ханство, якому підвласна Ногайська орда.

В Ірані фактично править династія Зандів при номінальному правлінні сефевіда Ісмаїла III. Значними державами Індостану є Імперія Великих Моголів, Імперія Маратха. Зростає могутність Британської Ост-Індійської компанії. У Китаї править Династія Цін. В Японії триває період Едо.

В Україні[ред. | ред. код]

У світі[ред. | ред. код]

Наука та культура[ред. | ред. код]

див. також Категорія:Народились 1758

див. також Категорія:Померли 1758

П’ять отруйних змій України

  В УКРАЇНІ АКТИВІЗУВАЛИСЯ ЗМІЇ: ЯК УНИКНУТИ НАПАДУ ТА ЩО РОБИТИ ПРИ УКУСІ

  П’ять отруйних змій України

  Здавалося б, серпентофобія – страх перед зміями, – закладена у нас на рівні інстинктів, але то є не так. Люди бояться цих безногих й тихих істот, що здатні завдати нам смертоносного укусу, і це породжує сліпу і нестримну паніку. Через необачність, а то й звичайнісіньку безпечність іноді трапляються укуси отруйних змій.

  Із отруйних змій в Україні розповсюджені лише гадюки. Загалом їх налічується 5 видів:

• Гадюка звичайна
• Гадюка степова
• Гадюка Нікольського
• Гадюка Ренарда
• Гадюка носата

  Вони дуже нерівномірно розповсюджені по території нашої країні. Найбільша їх кількість у південних та східних областях – 5 видів, а найменше – в Західній та Північній Україні – 1 вид. Повсюдно в Україні трапляється лише Гадюка звичайна. Вона заселяє усі принагідні території від альпійських лук Карпат на висотах понад 1800-2000 м над морем, до рівнин Причорномор’я і боліт Полісся.

  Дія зміїної отрути на організм людини

  Отрута змій — безбарвна або жовтувата рідина. Це складна суміш органічних та неорганічних речовин. У висушеному вигляді отрута змій може зберігатися дуже довго, не втрачаючи своїх властивостей. Висушена отрута легко розчиняється у воді.

  Організми рептилій отруту виробляють порівняно повільно, і при укусі із залози виділяється далеко не вся отрута. Найбільше отрути виділяється при першому укусі.

  Цікаво! В голодної змії кількість отрути буває меншою, ніж у ситої.

  Перед тим як змії линяють, кількість отрути у них зменшується.

  Чим крупніша змія, тим більше отрути вона виділяє.

  Звичайна гадюка може виділити до 8 мг отрути, степова гадюка – до 10 мг, в середньому ж вони виділяють не більше 4 мг отрути.

  Отрута різних змій неоднакова за характером своєї дії.

  Після укусу звичайної гадюки тіло навколо ранки відразу червоніє та набрякає. Хворий відчуває сильний біль. Потім опухає вся уражена кінцівка, а у тяжких випадках – все тіло. На 7-9 день після укусу набряк зменшується. Тканина навколо ранки може змертвіти чи утворити виразку. Це залежить від безпосереднього впливу отрути на тканини тіла.

  Окрім цього, може спостерігатися ще загальне захворювання людини, яке залежить від поширення отрути з кров’ю по всьому тілу:

• Хворий стає сонливим, непритомніє.
• Температура тіла підвищується.
• Пульс робиться частішим, але слабким.
• Кров’яний тиск знижується.
• Іноді виникає нудота.
• Внаслідок підшкірних крапкових крововиливів на тілі дуже часто з’являються синьо-червоні плями.
• Іноді кровоточать слизові оболонки очей, носа, горла.

  У тяжких випадках настає смерть від зупинки дихання (протягом від 12 годин до 7-8 діб). При несмертельному отруєнні робота серця через деякий період нормалізується, але слабкість залишається ще на значний час (2-3 місяці і довше). Іноді наслідки не смертельного отруєння стають хронічними: хворий довго залишається кволим (болить місце укусу) або ж, навпаки, одужавши, через деякий час знову починає хворіти.

  Як надати першу медичну допомогу потерпілому?

  Перш за все — не потрібно панікувати! Слід пам’ятати, що людський організм здатен перебороти дію отрути змій, що живуть в Україні, – це триватиме кілька днів і супроводжуватиметься гарячкою і пропасницею. У багатьох порадниках рекомендують – насамперед перешкодити отруті поширитися по тілу та видалити її шляхом висмоктування крові з рани ротом та подальшим її випльовуванням. Слід пам’ятати, що висмоктувати кров можна лише в тих випадках, коли ясна та зуби цілком здорові і в роті нема відкритих ран. Після відсмоктування рот необхідно обов’язково прополоскати. Людям, чутливим до алергічних подразників, необхідно прийняти антигістамінні засоби (супрастин, димедрол, тавегіл тощо).

  Ушкоджену кінцівку слід іммобілізувати, тобто зафіксувати, наклавши шину на найближчі до місця укусу суглоби. Зняти усі каблучки та браслети, якщо укус припав на руку, оскільки вони будуть діяти як джгути. Постраждалому потрібно пити багато рідини (тільки не алкоголю!), можна гарячий чай, тоді отрута швидше буде виводитися через нирки. На рану можна покласти лід або щось холодне, що зменшить біль.

  І обов’язково доставити хворого до найближчого медичного закладу !

  Пам’ятайте!

• Гадюки ніколи не атакують першими.
• Не намагайтесь взяти їх у руки, пнути ногою чи фотографувати з невеликої відстані.
• Не провокуйте і не панікуйте, а мирно розійдіться з ними. Найкращим запобіжним заходом проти укусів гадюк є використання високого шкіряного взуття.
• Вирушаючи в похід, бажано мати проти зміїну вакцину.
• Змії кусають, але частіше за все необережних та необачливих

  Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Вінницької області

 

 

 

Які змії є на Волині? – Управління охорони здоров’я Луцької міської ради

Літо – сезон відпусток і відпочинку на природі, але цю пору року супроводжують деякі небезпечні ситуації, які можуть трапитися з будь-якою людиною на природі. До таких відноситься укус змії. Важливо знати, що необхідно робити, якщо вкусила змія, а також те, що робити в такій ситуації не варто.

Волиняни з давніх часів жили поруч із плазунами. Однак чим далі людина відходить від природи, тим дикішими стають зустрічі із представниками фауни.

Які змії є на Волині?

На Волині мешкають плазуни, більшість з яких не може заподіяти жодної шкоди людині. Серед отруйних змій в нашій області трапляється лише гадюка звичайна. А серед неотруйних Волинь обрали домівкою водяний та звичайний вуж, мідянка.

Дуже схожа на гадюк веретільниця – це ящірка, яка має змієподібне тіло та не має ніг. Її можна сплутати зі змією. Вона не становить жодної небезпеки для людини. За розміром досягає 50 сантиметрів, але в середньому має розмір 30 сантиметрів. Веретільницю можна зустріти на лісовий галявинах, у сосновому лісі. Вони не швидко пересуваються і, на відміну від змій, мають нетипове забарвлення та форму голови і тіла. У змій голова розширена відносно до тулуба, а у веретільниці «шиї» як такої немає.

Мідянка звичайна – це змія, яка теж немає отруйних залоз. Трапляється в лісах Волині, вона близько 50 сантиметрів завдовжки та має бурувато-сіре забарвлення тіла, яке може бути коричневим, ледь не мідним. До слова, мідянка занесена до Червоної книги України.

Мідянка. Ця красуня занесена до червонокнижних тварин

Вужів (звичайних та водяних) найчастіше можна зустріти поруч із поселенням людини. Обидва види заселяють вологі території, де є озеро, річка, ставок тощо. Відмінною рисою вужиків є жовті  «вушка» поруч голови.

Вуж звичайний

А ось отруйною змією, яка живе на Волині, є гадюка звичайна. Вона має отруйні зуби та отруйні залози. Мешкає також на галявинах лісів та луків.

Чи може вуж атакувати людину?

Вуж за своєю природою боїться людини. Він буде тікати. Однак якщо людина проявляє агресію чи загнала плазуна у глухий кут, то він може оборонятися. Наприклад, кинутися або прикинутися мертвим. Гнатися за людиною вуж не буде.

Окрім цього, у вужа до того дрібні зуби, що вони навряд серйозно пошкодять шкіру людину. Ймовірно, це буде звичайна подряпина. Тож бити їх або вбивати абсолютно немає сенсу.

Якщо люди живуть на території поруч із водоймою чи йдуть до парку, то мають бути готовими, що там живуть мешканці цього біотопу. Зокрема вужі.

Як відрізнити вужа від гадюки?

Вуж звичайний має яскраво-жовте або оранжеве забарвлення за головою, так звані жовті вуха.

“Вушка” вужа мають жовте забавлення

У водяного вужа таких «вух» немає, але він має своєрідне забарвлення – плямистий візерунок.

Шкіра у водяного вужа плямиста

А гадюка, на відміну від інших волинських плазунів, на спині має темну зигзагоподібну смугу.

А які будуть дії гадюки під час зустрічі з людиною?

Гадюка – це справді отруйна змія, тому з нею потрібно бути дуже обережним. Тобто спокійно відійти подалі. Гадюка під час зустрічі з людиною може просто лежати, може тікати. Але якщо гадюка згортається у кільце, то будьте готовими до її нападу. Цей рух попереджає, що зараз можливий стрибок. Тому до гадюки не варто наближатися і турбувати її. Однак і гнатися за людиною вона теж не буде. Є змії, які здатні до такої поведінки, але це не ті змії, які живуть на Волині.  

Щось вкусило: як зрозуміти, був вуж чи гадюка?

Вужик щонайбільше може подряпати, а від гадюки буде два отвори на місці укусу. Ба більше, від укусу отруйної змії ви відчуєте біль вже за кілька хвилин. Але в будь-якому випадку – краще звернутися до медиків.

Як вберегтися від укусів змій: правила безпеки

1. Одягайтесь відповідно

Якщо ви вирушаєте в місцевість, де потенційно можуть бути плазуни, вдягайте одяг, що захистить від укусів. Це повинні бути довгі штани із цупкої тканини, високі черевики. Штани потрібно заправити в черевики.

2. Перевіряйте місце привалу

Перед тим, як сісти на траву, камінь чи колоду дерева – будь куди – пошурхотіть чи постукайте палицею. Це відлякає змію. Зазвичай вони втікають від людей, почувши кроки, стукіт чи голоси та одразу ж ховаються або відповзають подалі. Однак у спеку їхня поведінка може змінюватись, тому убезпечте себе цією простою дією.

3. Не торкайтесь неперевірених предметів руками

Змії часто ховаються в старих пнях, копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Саме тому цих предметів краще не торкатися руками, а користуватися ціпком.

4. Не робіть різких рухів

Якщо ви все ж таки зустрілися із плазуном, не робіть різких рухів, адже як правило змія просто не побачить нерухомий об’єкт. Краще завмерти і чекати, доки гадюка відповзе, або без різких рухів відійти у сторону.

Змії не нападають першими, а проявляють агресію лише у разі небезпеки.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВКУСИЛА ЗМІЯ?

Укус гадюки надзвичайно рідко призводить до смерті. Водночас, якщо вас укусила змія варто одразу звернутись за медичною допомогою, адже укус може мати важкі прояви та серйозні наслідки. Особливо небезпечними вони є для дітей, людей похилого віку та людей зі зниженим імунітетом.

Отрута гадюки справляє гемолітичну дію (викликає руйнування червоних кров’яних тілець крові) на людський організм. Після укусу на ураженому місці спостерігається болючий набряк з множинними дрібними крововиливами — геморагіями.  Отрута швидко вражає життєво важливі системи організму людини: з’являється загальна слабкість, тиск сильно знижується, виникає головний біль, задишка, запаморочення, набряк тканин та запалення лімфатичних вузлів.

1. У разі укусу намагайтесь якнайшвидше потрапити до лікаря, щоби отримати необхідну допомогу. Якщо транспортування до лікарні вимагає певного часу, надайте домедичну допомогу постраждалому:
2. Зберігайте спокій і стежте, щоби постраждалий менше рухався.
3. Звільніть уражену частину тіла від одягу, взуття, прикрас тощо
4. На місце укусу накладіть стерильну пов’язку з антисептиком.
5. Дайте постраждалому воду – при укусі змії важливо багато пити.
6. Якщо є аптечка, дайте постраждалому 1-2 таблетки ліків від алергії.
7. При транспортуванні покладіть уражену кінцівку на підвищення.
8. Якщо є така можливість, прикладіть до рани лід, обгорнутий у тканину.

ЧОГО НЕ ВАРТО РОБИТИ ПРИ УКУСІ ЗМІЇ:

1. Не намагайтесь обробляти рану додатково;
2. Не припікайте рану;
3. Не накладайте джгут;
4. Не висмоктуйте отруту: таким чином вірогідність зараження збільшується, до того ж небезпеці піддається й людина, у якої отрута опинилась у роті. Відсмоктувати отруту можна тільки у тому випадку, якщо в найближчі години неможливо отримати медичну допомогу.
5. Не вживайте алкоголь.

Запам’ятайте, найголовніша допомога для постраждалого – медична, тому якнайшвидше доправте постраждалого у лікарню.

Animals

      

Перші змії, мабуть, з’явилися на землі близько 130 мільйонів років тому, судячи по викопних залишках, знайденим у відкладеннях крейдяного періоду.Цілком ймовірно, що змії відбулися від ящірок, які втратили ноги в процесі адаптації до життя під землею.

Анаконди хоча і проводять значну частину життя у воді, по деревах лазять чудово. Анаконди-гіганти в світі змій, їх довжина часто перевищує 6 метрів (19,8 футів) у тих куточках Амазонки, де їх не переслідують.

Зараз більшість змій мешкає на поверхні землі, але ноги вони не відновили. Незважаючи на це, вони чудово пристосувалися з легкістю пересуватися по самої різної поверхні. Науці відомо близько 2600 видів змій. Майже всі вони хижаки, що спеціалізуються на полюванні за живою здобиччю. Є одне-два виключення, таких як дивовижна яйцеядная змія або нечисленні види, яким трапляється поїдати падло, але в більшості своїй змії хапають тільки ту здобич, яка рухається.

Смертоносна рогата гадюка з Африки використовує захисну забарвлення, щоб сховатися. Пересувається вона подібно рогатої гримучої змії, причому сила кидка буває так велика, що змія підстрибує.

По землі змії рухаються згинаючись численними дугами і розштовхуючи камінчики й сучки, так вони пересуваються дуже швидко, злегка піднімаючи голову, щоб краще бачити, або методом «гармошки», складаючи тіло в серію горизонтальних складок і роблячи ривок. Цей метод може використовуватися також для того, щоб забиратися на дерева, так як складки чіпляються за кору.

Зелена струнка гостроголові змія добре маскується під сланкі рослини еквадорського дощового лісу.  Вона вистачає будь загавилася комаха або пташку.

Щоб легше рухатися і зменшити зіткнення з обжігающе гарячим піском, рогата гримуча змія спочатку здійснює кидок голови, а потім згинає тіло в дугу.

                                            

Підв’язувальний змія широко поширена в центральних штатах Північної Америки. Взимку вона впадає у сплячку, найчастіше в співтоваристві собі подібних, у підходящих для цього місцях.

Змії добре плавають, лазять по деревах. Крім того, вони можуть хапати швидко рухається видобуток і заковтувати тварин, набагато більших (по діаметру), ніж вони самі.

Охолодити, індонезійська кривавий Піто з’являється з лісового струмка. Більшість пітонів не боїться води, а деякі можуть ловити рибу і жаб.

Водяний щитомордник, якого іноді називають водяний мокассіновой змією, любить воду і дуже отруйний. Щитомордник як би демонструє білу, як бавовна, внутрішню поверхню рота, з-за якого його називають ще хлопкоротом.

Змії пересуваються дуже легко і можуть швидко вислизати від ворога або переслідувати здобич. Змії без праці плавають, згинаючи тіло, як вугри. Деякі плавають на поверхні, інші під водою, при цьому тіло у них зробилося сплощеним для додаткової сили поштовху.

Так звані рогаті гримучі змії, що живуть в піщаних пустелях, легко пересуваються над рихлим і часом дуже гарячим піском, звиваючи більшу частину тіла в спіраль і залишаючи для опори тільки дві точки тіла одночасно. Деякі з самих великих і важких змій (бою, пітони, анаконди) застосовують метод прямолінійного руху.

Назва тупоголовий змії точно відображає її зовнішність. Житла — від тропічної Мексики до північної Болівії.

Витягнувши тіло в пряму лінію, вони ковзають вперед без будь-яких помітних рухів м’язів. У дійсності при цьому луска на черевній стороні піднімається і опускається по черзі вздовж всього тіла. Це відбувається настільки синхронно, що змія ковзає вперед одним рівним рухом.  Цей спосіб може навіть бути використаний для залізання на дерева. З усіх методів цей найменш помітний, що дозволяє підбиратися до видобутку, не виявляючи себе.

Карликова гадюка мешкає в пустелях Південної Африки. Вона може закопуватися в пісок, ховаючись від прямих сонячних променів і маскуючись для полювання за дрібними ссавцями.

Мовчазні мисливці

Більшість змій мають у своєму розпорядженні єдиною зброєю — щелепами і зубами. До здобичі підкрадаються різними способами. Трапляється, що змія лежачи чекає жертву, але нападає завжди кидком. На вигляд усе це відбувається дуже швидко, але досліди показали, що останній кидок голови за швидкістю поступається удару людського кулака; найважливішим є елемент несподіванки.

Терпіння цієї дліннорилой плетевідкі нарешті винагороджено. Ні про що не підозрює ящірка виявилася поблизу цієї замаскувався змії, яка схопила її з блискавичною швидкістю.

Ця, нагадує зовнішнім виглядом сучок, змія з Мадагаскару демонструє найвидатнішу маскування в царстві тварин.

Типовим виглядом, який харчується таким чином, є звичайний європейський вже. Він здатний проковтнути свою жертву цілою, причому в живому вигляді (зазвичай це жаба або маленька рибка), а потім піти в тихе місце, щоб її перетравити.Видобуток, як правило, не здатна до серйозного опору, тому що вона відносно невеликих розмірів, і все відбувається дуже швидко.

Гальфскій полоз обідає деревної жабою. Як і інші змії, він може зміщувати нижню щелепу, щоб проковтнути занадто велику для його зіва здобич.

Місця проживання цієї соснового полоза найчастіше пов’язані з вологими лісовими землями. Харчується жабами і комахами. Днем зазвичай ховається в моху або в гниючих стовбурах дерев.

І хоча це цікаво з точки зору біології, вигляд у африканського скелястого пітона, що поглинає імпали, досить потворний.

Змії, що поїдають більших тварин, повинні мати якісь кошти для подолання опору жертви, щоб самим не піддаватися ризику ушкоджень від їхніх ніг, кігтів або зубів.  Тому перед тим, як проковтнути жертву, вони умертвляють її. Деякі змії душать видобуток в кільцях свого тіла. Вони не розчавлюють тварина, але змушують його задихнутися. Обвившись навколо тіла жертви, вони очікують, коли тварина зробить видих, а потім стискають ще небагато.

Брязкальце гримучої змії служить для оповіщення про її присутності тварин, які могли б представляти для неї загрозу.Брязкальце складається з сухих рогових сегментів на кінці хвоста.

Сітчастий пітон (на знімку) може досягати в довжину 7,5 метрів (25 футів) і більше. Ця величезна змія відбувається з Південно-Східної Азії і годується головним чином ссавцями середнього розміру.

Жертва не може зробити вдих і в кінцевому рахунку гине від задухи. Усі найбільш великі змії вбивають видобуток таким чином. Це боа, пітони і найбільша з усіх — анаконда, що досягає в довжину 9 метрів (29,7 футів). Всі вони захоплюють і душать великих ссавців. Вони можуть побороти і, врешті-решт, проковтнути оленя, поросят, капибару, і навіть є приклади пожирання людей гігантськими анакондами Південної Америки.

Щоб уникнути неприємностей свіноносая змія прикидається мертвою, приводячи таким чином в подив своїх потенційних ворогів. Вид явно дохлої змії змушує їх піти.

Удави. Всі удави мають зуби і, захищаючись, можуть наносити болючі укуси, але у них немає отруйних іклів. Після того, як жертва задушена, удав скидає кільця тіла і досліджує видобуток за допомогою мови. Потім він витягується в лінію і, захопивши роззявленим ротом голову жертви, починає її заковтувати.

Райдужні удави поширені в лісах Центральної і Південної Америки. Харчуються дрібними ссавцями і птахами, причому полюють зазвичай на землі після настання темряви.

Так як змії не можуть відкушувати шматочки і прожовувати їжу, то вони ковтають її цілком. Змії необхідно змістити свої щелепи настільки, щоб рот міг відкритися досить широко для повного захоплення тіла здобичі.

Удав боа знаходиться в ряду змій з найбільш красивої забарвленням.  Як і випливає з його видової назви, він вбиває здобич, обвиваючи її і стискаючи до зупинки дихання.

Дощові ліси центральній і північній частині Південної Америки — рідний дім отруйної ресничной гадюки. Цей вид користується своїм чіпким хвостом, щоб ховатися між гілками, чекаючи жаб і ящірок.

Так як зуби спрямовані всередину, то забезпечується ковзання видобутку в правильному напрямку.

Завдяки повторюваним скорочень тіла змії врешті-решт вдається поглинути їжу. Першою завжди заковтується голова (в цьому випадку легше відгинаються вниз ноги). Змії, що пожирають інших змій, також завжди починають з голови, хоча в цьому випадку ноги їм не заважають. Очевидно, справа в лусці, яка здатна призвести до травмування травному тракту, якщо видобуток буде заковтувати неправильно.

Крім того, змії виробляють величезну кількість слини для змочування видобутку в процесі її ковзання по стравоходу і розтягують свою еластичну шкіру.  В результаті тіло змії роздувається до гігантських розмірів, і вона повільно відповзає геть, щоб почати переварювання їжі. Якщо здобич була дуже велика, то на це можуть знадобитися тижні, в які змія буде практично нерухома, в той час як її ферменти поступово розкладають їжу. Поступово здуття тіла зменшується, і змія знову стає дієздатною.

Анаконда вбиває видобуток шляхом удушення. Завдяки здатності зміщувати свої щелепи вона може проковтнути здобич набагато більшу, ніж її голова.

Отруйні змії. Змії, не здатні проковтнути здобич цілком або подрібнивши її, вбивають звичайно за допомогою отрути.Навіть деякі дрібні і, мабуть, безпечні види мають отруйну слину, яку використовують, щоб частково паралізувати здобич.

Ікло гримучої змії при укусі діє як шприц. Резервуар з отрутою, що знаходиться у його заснування, стискається, виштовхуючи отруту в тіло жертви.

В окремих видів змій отрута дуже сильний, і вони впорскують його в жертву за допомогою двох ігловідних іклів.  Отрута надходить до них від великих залоз, розташованих в голові. У більшості видів отрута витікає через жолоби в зубах і швидко надходить у тіло жертви.

У північній мокассіновой змії два її великих ікла частково приховані складками шкіри. Цей звичайний для східної частини США вид живиться дрібними ссавцями.

У ошейніковой кобри ікла спрямовані вперед і отрута може зі смертоносною точністю викидатися на відстань близько 2 метрів (6,6 футів). Ця отрута досить сильний, щоб викликати тимчасове осліплення при попаданні в очі ссавців, у тому числі і людини. Така реакція, ймовірно, більшою мірою служить для захисту, ніж для знищення видобутку.

З наближенням небезпеки лісова кобра роздуває капюшон, щоб додати собі як можна більш загрозливий вигляд. Кобри дуже отруйні, щорічно від їх укусів гинуть сотні людей

Мабуть, найбільш отруйною змією є королівська кобра, або Гамадріади, що досягає в довжину 5,5 метрів (16,5 футів).  Ікла у неї виражені слабо, але можуть вміщати більше отрути, ніж у інших змій. Отрута досить сильний, щоб убити слона за чотири години. Для людей він також смертельний. Взагалі-то даний вид є досить спокійним і нападає тільки при крайній необхідності.

Малюнок у вигляді окулярів на спинній стороні капюшона розлюченого кобри робить її ще більш загрозливою.

Найбільша отруйна змія у світі, королівська кобра, досягає в довжину більше 5 метрів (16,5 футів). Вона без зволікання нападає і на людину, якщо він буде необережний.

Незважаючи на сильний отрута, королівська кобра не була причиною настільки багатьох смертей, як багато менша за розмірами індійська кобра.

Мангровая змія живе в лісах в Таїланді і на півострові Малакка. Вона полює на жаб і ящірок, вбиваючи їх отрутою, що виділяється з іклів.

Представники сімейства гадюк характеризуються наявністю дуже сильнодіючої отрути. Він передається через передні загострені ікла, які в спокійному стані лежать на її небі.  Отрута діє повільно, тому після атаки змії та вприскування його порціїжертва звільняється і може піти. У залежності від розміру тварина може піти на різне відстань до того часу, коли отрута подіє.

Дуже отруйний вид змій — африканська шумлячий гадюка. Вона може розпластатися на лісовій підстилці, зробившись зовсім непомітною.

Коли тварина остаточно впаде, гадюка вистежує здобич по запаху або за допомогою визначального тепловевипромінювання органу Якобсона, унікального у Гадюкові.

Для храмової гадюки з Південно-Східної Азії характерна приголомшуюча розфарбування. На фотографії видно відкрита паща, у якій ікла частково приховані складками шкіри.

Зуби у змій не особливо потужні і потребують безперервному оновленні. Багато зубів руйнується при боротьбі з видобутком; вони майже відразу ж змінюються новими, які виростають поруч зі старими.

Гадюка-носоріг, названа так із-за рогообразних лускатих виступів на носі, мешкає в центральній Африці і є дуже отруйною виглядом.  Вона полює на дрібних ссавців і птахів.

Отрута є справді міцний коктейль з різних ферментів і білків. Він руйнівно діє на живу тканину, але не грає ніякої ролі при перетравленні їжі.

Мініатюрна карликова гримуча змія характерна для Флориди і прилеглих південних штатів США, де зустрічається на сухих, покритих травою ділянках боліт. Вона годується дрібними ссавцями і ящірками.

Формула отрути різна у різних змій, але найпоширеніші отрути, як правило, містять: елемент для паралізації нервової системи; елемент, що паралізує серцевий м’яз і порушує циркуляцію крові, а також складові частини, одні з яких руйнуютьбілки тіла, а інші є причиною утворення тромбів або викликають великі крововиливи. У багатьох видів змій виділяється доза отрути відповідає розміру видобутку.

Морські змії відносяться до числа найбільш отруйних. Отрута цієї морської змії, сфотографованої на каралловом рифі в Австралії, може вбити рибу в лічені секунди.

Звичайний страх перед зміями, властивий більшості людей, викликаний необізнаністю. Навіть на нешкідливу змію іноді дивляться з побоюванням. Однак немає необхідності боятися змій, якщо ви маєте хоча б якесь уявлення про них і їхні звички, про те, як відрізняти отруйних змій, про простих заходи попередження укусів і про способи надання першої допомоги в тих рідкісних випадках, коли укус мав місце.

Вірогідність бути укушеним отруйною змією дуже мала. Небезпека смерті від зміїного укусу значно менше, ніж ймовірність загибелі в автомобільній катастрофі або від випадкового пострілу.

Забудьте про ту перебільшеною небезпеку, яка в популярній літературі та різних історіях пов’язана зі зміями. Не вірте чуткам про число, розміри і люті змій, що мешкають у тому чи іншому районі. Місцеві жителі знають усіх отруйних змій, а й багато нешкідливі види змій вам можуть бути представлені як смертельно небезпечні. Статистичні дані про число людей, укушених отруйними зміями, недостовірні.  Це особливо відноситься до глухих районах, де небезпечні змії численні. До того жнещасні випадки майже завжди відбуваються з тими людьми, які не носять взуття і тому отримують укус в стопу або гомілку.Тому якщо ви носите черевики і брюки, небезпека бути укушеним отруйною змією мала в порівнянні з небезпекою захворітималярією, холерою, дизентерією та іншими хворобами; комарі фактично більш небезпечні, ніж змії.

Існує багато причин, за якими небезпека з боку змій представляється перебільшеною. Перш за все до досягнення зрілого віку більшість змій нешкідливо. Зазвичай тільки доросла особина дійсно небезпечна. Малоймовірно, щоб укус змії незрілої був смертельний для людини.

Проте є невеликі змії, найбільші особини яких не перевищують 1,5 м, але які дуже отруйні вже з дня появи на світ. Деякі дані про них наводяться нижче.

Назва змії	Середній розмір, см	Місце проживання
Азіатська кобра	150	Індія
Гаспид — єгипетська кобра	100	Єгипет і Південна Африка
Гадюка африканська (африканська різновид)	100	Марокко і Аравія
Мамба	150	Західна, Центральна, Південна Африка
Австралійська тигрова змія	120	Австралія
Свіномордий вже	60	Північна Африка
Габонської Віпер	90-120	Тропічна Африка
Кораловий аспід	30-60	США, південно-західна частина Тихого океану

 

Видео YouTube

Майже всі змії уникають зустрічей з людиною. Є відомості, що королівська кобра Південно-Східної Азії, гремучнік (бушмейстер) або гримуча змія тропіків Південної Америки, а також африканська мамба іноді самі нападають на людину, але такі випадки дуже рідкісні. Більшість змій відповзає при наближенні людини та їх бачать рідко.

Відстань, на якому можливий укус змії, часто виявляється перебільшеним. Межа досяжності в рідкісних випадках перевищує половину довжини змії, у більшості змій він становить близько третини їх довжини, а у деяких — навіть менше.Однак відомо, що деякі з невеликих гадюк наносять укуси з відстані, рівного повній довжині змії. Деякі змії, коли вони лежать згорнувшись кільцем, здатні вкусити на відстані у дві третини своєї довжини. Відстань, з якої може вразити кобра, легко визначити, так як піднесена частина тулуба змії ніколи не згинається у вигляді оманливих S-образних кривих; для нападу змія робить рух вперед і вниз.  Це відстань, як правило, дорівнює приблизно 30 см; межа досяжності кобри королівської довжиною в 3,5 м може доходити до 90 см. Людина при звичайній пильності здатний побачити змію до того, як увійде в межа її досяжності.Більшість укусів люди отримують тоді, коли випадково наступають на змію.

Всі ці факти не означають, що людина не може бути укушений змією або що отруйні змії — нешкідливі істоти, з якими можна звертатися як з домашніми тваринами. Нерозумно і дуже небезпечно навіть досвідченому людині брати в руки змію, якщо він не впевнений, що ця змія не шкідлива.

Немає необхідності боятися змій, якщо все вищесказане вам відомо. Можливість бути укушеним зведеться до мінімуму, якщо ви будете уважні, не будете доторкатися до будь-яких зміям, навчитеся відрізняти отруйних змій, що зустрічаються в даній місцевості, і будете приймати прості запобіжні заходи, щоб уникнути укусу змії.

Отруйні змії | Посібник пластового юнацтва

За зовнішніми ознаками відрізнити отруйну змію від неотруйної досить складно. Як правило, отруйні змії мають щілиноподібну “котячу” зіницю, проте, є винятки. Якщо ви не впевнені з якою змією маєте справу, ви повинні вважати її отруйною!

На території України найчастіше можна зустріти Гадюку звичайну. Це отруйна змія 60 – 70 см. завдовжки. Колір гадюк – від сірого до чорного, характерною ознакою є темна зигзагоподібна смуга вздовж тіла.

Гадюка ніколи не нападе першою, але буде змушена захищатися якщо її не помітити чи необережно зачепити. Тому:

• Ніколи не підходьте до змії, навіть якщо вам здається що вона мертва.
• Дивіться собі під ноги коли йдете!
• Не просовуйте руку в нори, кущі, під каміння якщо не бачите що там є.
• Подбайте про взуття (цупкі, шкіряні черевики чи чоботи).
• Пам`ятайте – змії можуть заповзати в одяг чи взуття, – перевіряйте їх перед вдяганням.
• Більшість змій вміють плавати та лазити по деревах.

Коли побачили змію, зберігайте спокій, не робіть різких рухів, повільно відійдіть назад. Уникайте двобою! 

В двобій вступайте лише тоді коли він неминучий. У змії вразлива потилиця. Намагайтесь завдати їй одного сильного удару, краще палицею. Поранена змія дуже небезпечна ! 

Якщо змія вкусила…

В 30-40% випадків укус отруйної змії не супроводжується вприскуванням отрути. Особливо небезпечними є укуси в шию, обличчя. Небезпечні зміїні укуси для дітей. ПІСЛЯ УКУСУ ЗМІЇ ВСІ ЗУСИЛЛЯ СПРЯМУВАТИ НА ІММОБІЛІЗАЦІЮ (ЗНЕРУХОМЛЕННЯ) ПОТЕРПІЛОГО ТА ЙОГО НЕГАЙНЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ ДО ЛІКАРНІ.

1. ЗНЕРУХОМИТИ ПОТЕРПІЛОГО. Забезпечити абсолютний спокій вкушеній ділянці тіла (на вкушену кінцівку накласти імпровізовану шину). Забороняється сидіти, вставати, ходити.
2. Якщо до найближчої лікарні можна дістатися протягом  ~ 5-12 годин, – НЕГАЙНО ТРАНСПОРТУВАТИ ПОТЕРПІЛОГО в лежачому положенні! (Звісно, якщо транспортування взагалі буде можливим.)
3. Якщо ви знаходитесь далеко від населених місць чи транспортування абсолютно неможливе, – ПОВНІСТЮ ЗНЕРУХОМЛЕНОГО ПОТЕРПІЛОГО спостерігати 2 години. Якщо протягом двох годин стан потерпілого залишатиметься цілком задовільним, не з`являться ознаки отруєння, – можна вважати, що укус не був отруйним. З місцем укусу поводитись як зі звичайною раною.

Ознаки отруєння:

Тривалий нестерпний біль в рані, навіть незначний набряк в місці укусу, набряк вкушеної кінцівки, підшкірні крововиливи, будь-який висип на тілі, загальне нездужання, слабкість, запаморочення, головний біль, нудота, блювота, біль в животі, пронос, погіршення дихання, задишка та інші незвичні, негативні прояви, що виникли після укусу.

При появі ознак отруєння знерухомленого потерпілого негайно транспортувати до лікарні.

За будь-яких обставин, навіть при задовільному самопочутті потерпілого та відсутності ознак отруєння намагайтеся доставити його до лікарні протягом доби, якщо це можливо.

Завжди дбайте про допомогу. Не сподівайтесь лише на власні сили.

Якщо транспортування потерпілого нездійсненне, або ви дуже далеко від населних пунктів…

1. Знерухомте потерпілого.
2. Можна давати пити.
3. Забезпечте сховище, вогонь, воду.
4. Подбайте про допомогу, подавайте сигнали біди …
5. Подальший розвиток подій передбачити важко. Тримайтесь.

Важливі зауваження

• Будь-який набряк кінцівки, що виник під час мандрівки, без видимої причини, повинен розглядатися як зміїний укус.
• Якщо змія вкусила в обличчя, шию, або, незалежно від місця укусу розвивається набряк шиї та\або погіршення дихання необхідно виконати ін`єкцію одного з препаратів – Дексаметазон; Преднізолон, Гідрокортизон, які бажано мати в аптечці.
• Суворо заборонено накладати жгут!
• Суворо заборонено вживати будь-які алкогольні напої!
• При укусах небезпечних тропічних змій може застосовуватися невеликий, поверхневий надріз шкіри (до 5 мм.) та відсмоктування отрути з рани. Цей метод застосовується лише протягом перших 5 хвилин з моменту укусу. Проте, доцільність таких дій є сумнівною.
• КРАЩЕ ЗРОБИТИ МЕНШЕ А ТО Й ЗОВСІМ НІЧОГО, НІЖ СВОЇМИ НЕПРАВИЛЬНИМИ ДІЯМИ ЗАВДАТИ НЕПОПРАВНОЇ ШКОДИ!

Идентификация ядовитых змей | Земельный фонд дикой природы

Змеи обеспечивают важный баланс в своих экосистемах. Как правило, это пугливые создания, которые приложат все усилия, чтобы не мешать вам. Тем не менее, разумно быть осторожным с любыми змеями и держать детей и домашних животных подальше от змей.

В континентальной части Соединенных Штатов есть только четыре вида ядовитых змей: коралловые змеи, гремучие змеи, медноголовые и ватинорогие.

Коралловая змея легко идентифицируется по цветным полосам: красным, черным и желтым.Алая королевская змея и молочные змеи также имеют цветные кольца, но не ядовиты. Помните старую поговорку: «Красное против черного — друг Джека; красный против желтого может убить человека ». На юге коралловая змея обычно обитает под гниющими бревнами или листьями или передвигается по грязным поверхностям. Наиболее активны они в сумерках и ночью.

Медные головки от 22 до 53 дюймов. У них крепкое тело с оранжевым, медным или даже розовым оттенком и красновато-коричневыми поперечными полосами. Медянки обитают в восточных штатах, на лесистых склонах холмов и в обнажениях скал, возле болот или затопляемых территорий и в каньонах. Они особенно активны в конце лета и в начале осени и могут быть агрессивными, когда возвращаются в свои логовища на зиму.

Ватноут , также известный как водяной мокасин, — водяная змея, но, в отличие от других водных змей, она плавает, хорошо высовывая голову из воды. Голова заметно шире шеи и сверху выглядит оливковой, коричневой или черной. У него могут быть полосы на щеках со светлыми границами на темно-коричневых полосах. Ватника можно найти во многих различных влажных местообитаниях на большей части территории США.С.

Есть много видов и подвидов гремучих змей , а также цветовых вариаций внутри видов. Погремушка, сделанная из свободно прикрепленных «пластин», используется, чтобы предупредить других, чтобы они держались подальше. Шум, который издает погремушка, в некоторой степени зависит от размера змеи. Он был описан как звук выходящего пара, как жужжание и как шум цикад.

Ядовитых техасских змей — Департамент парков и дикой природы Техаса

В штате Техас обитает 15 потенциально опасных видов или подвидов змей. Несмотря на это, каждый год в Техасе было больше смертей, связанных с ударами молнии, чем с укусами ядовитых змей. Отчасти это связано с повышением осведомленности о змеях вокруг нас, развитием и совершенствованием методов оказания первой помощи и медицинской практики, а также отличными образовательными и просветительскими усилиями герпетологов и энтузиастов змей по всему штату. Более подробную информацию о каждом из этих видов можно найти во многих прекрасных книгах.

Эта веб-страница надеется предоставить простую и своевременную информацию о безопасности и первой помощи об ядовитых змеях, обнаруженных в штате.Важно помнить, что не каждая змея ядовита, и, хотя само упоминание этого слова часто вызывает озноб по позвоночнику многих людей, змеи действительно играют важную роль в нашей экосистеме Техаса. Их вклад в борьбу с грызунами трудно переоценить. Не менее важно понимание того, что отравление — это защитный механизм для змеи. Змеи не охотятся на людей. Укусы обычно происходят в результате того, что змея была застигнута врасплох или загнана в угол, или когда кто-то схватился со змеями.

Безопасность дома

По мере того, как наше население продолжает расти, а люди продолжают переезжать в «нетронутые» районы, будут происходить встречи с ядовитыми змеями. Многие из этих контактов происходят дома, в результате чего случаи укусов вблизи дома статистически высоки.

Змеи в основном встречаются вокруг дома с определенными целями поиска пищи и укрытия. Помните об этом, чтобы получить рекомендации по предотвращению укусов змей в домашних условиях.

Держите груды дров, груды кустарников, мусорные свалки и загоны для скота как можно дальше от дома. При работе в этих областях соблюдайте осторожность. Никогда не засовывайте во что-то руку или ногу, если не видите дна.

Содержите складские помещения и сараи для домашнего скота как можно более аккуратными. Рассматривайте инструменты и материалы, хранящиеся на полу, как возможные укрытия для змей. Считайте перевернутые лодки, брезент и подобные предметы потенциальным укрытием для змей, перемещающихся по местности.

Помните, что змеи умеют находить путь через небольшие отверстия. Помните об этом при входе в обходные пространства, подвалы, гаражи и другие подобные места.

Безопасность в поле

Поскольку ядовитые змеи распространены в сельских районах Техаса, для владельцев ранчо, охотников, сельских жителей, любителей активного отдыха и других людей, которые часто посещают эти районы, важно проявлять осторожность.

Будьте осторожны, когда кладете руки и ноги — не дотрагивайтесь до дна и не ступайте, пока не увидите дно.

Никогда не переступайте через бревно, не увидев сначала, что находится на другой стороне. Если вам необходимо переместить бревно — сначала используйте длинную палку или садовый инструмент, чтобы убедиться, что змеи не находятся ни под этими излюбленными местами обитания, ни вокруг них.

Используйте фонарик, когда передвигаетесь ночью даже по домашнему двору.

Норы животных — отличная среда обитания для змей — не заходите в них без предварительной проверки.

Носите защитную одежду при работе в местах, где вы подозреваете наличие змей поблизости.Тяжелая обувь, брюки и / или леггинсы с защитой от змей помогут снизить риск.

Замрите, когда известно, что змеи поблизости, пока вы не узнаете, где они. Позвольте змее отступить. Если вам необходимо двигаться, медленно и осторожно отступите от змеи.

Первая помощь

Первая помощь при укусах змей может предотвратить инвалидность, обезображивание или смерть, если применяется эффективно. С годами рекомендации радикально изменились, и информированность об эффективной первой помощи должна быть приоритетом для всех, кто работает в среде обитания змей.

Предположим, что отравление произошло еще до появления симптомов.

Тщательно определите вид ядовитой змеи. Это может помочь в лечении, но не подвергайте себя опасности и не становитесь еще одной жертвой.

• Сохраняйте пострадавшего как можно более спокойным. Сохраняйте спокойствие.
• Знайте и лечите любые симптомы шока.
• Промыть место укуса дезинфицирующим мылом.
• Снимите ограничительную одежду или украшения в области укуса.
• Не допускать движения укушенной конечности.
• Как можно скорее обратитесь за медицинской помощью.
• Ни при каких обстоятельствах нельзя разрезать между проколами, высасывать яд или поражать электрическим током.

подробнее об укусе змеи

Для получения дополнительной информации

Превосходная актуальная информация о техасских змеях и особенно ядовитых змеях может быть найдена в ряде хороших книг. Некоторые предлагаемые чтения включают:

• Прайс, Эндрю Х. Ядовитые змеи Техаса . Остин: Texas Parks and Wildlife Press, 1998 (распечатано, 2005)
• Теннант, Алан. Полевой справочник по техасским змеям . (Ежемесячные полевые гиды Техаса) Хьюстон: Gulf Publishing Co., 1998
• Верлер, Джон Э. и Джеймс Р. Диксон. Техасские змеи: идентификация, распространение и естественная история . Остин: Univ. Техас Пресс, 2000

• Диксон, Джеймс Р. и Джон Э. Верлер. Техасские змеи: полевой справочник .Остин, Univ. of Texas Press, ноябрь 2005 г.

Venomous Snakes Бирмингем, Алабама (AL)

Copperhead Описание: Голова треугольной формы с лицевой ямкой и эллиптическими зрачками. Тело розовато-охристое, красновато-коричневое или оранжево-коричневое с поперечными полосами от темно-коричневого до красноватого. Верх головы от желтоватого до медно-красного цвета, бока светлее. Конец хвоста желтый у молодых, от черного до темно-зеленоватого или коричневого у взрослых. Ремешки в форме песочных часов узкие в центре спинки и широкие по бокам.Это наименее опасная из ядовитых змей в Алабаме. Диапазон: По всему штату. Средняя длина: 2 или 3 фута; maximun чуть больше 4 футов.
Гремучая змея восточная ромбовидная Описание: Тело от оливково-зеленого до темно-коричневого. На теле можно найти более темные ромбовидные пятна, обведенные кремовым или желтым контуром, а также более светлый центр. Сбоку от треугольной головы диагональные беловатые полосы.У него есть лицевые ямки и эллиптические зрачки, как и у других ямочных гадюк. Эта змея — самая опасная из ядовитых змей в Алабаме. Ареал: Южная треть штата. Средняя длина: от 3 1/2 до 5 1/2 футов; максимум 8 футов.
Мокасины из хлопковой пасти / воды Описание: Тяжелая треугольная голова с ямками на лице, эллиптическими зрачками и менее выпуклыми глазами помогает отличить эту змею от безобидных водных змей.Тело оливковое или темно-коричневое с широкими черноватыми перевязками. За глазом темная полоса, а конец хвоста черный. Он может не пытаться убежать и широко раскроет пасть, обнажая белый интерьер. Диапазон: По всему штату, обычно около воды. Средняя длина: от 30 до 45 дюймов; максимум около 6 футов.
Pigmy Rattlesnake Описание: Цвет тела светло-серый, коричневый, красновато-оранжевый или темно-серый, часто с оранжевой или ржавой полосой посередине.На нем пять рядов сажистых пятен или короткие темные перекладины. Хвост относительно длинный, и погремушку трудно увидеть. На голове имеются лицевые ямки и зрачки эллиптической формы. Диапазон : По всему штату, чаще встречается в южной Алабаме. Средняя длина: от 15 до 22 дюймов; максимум 31 дюйм
Гремучая змея Timber или Canebrake Описание: Тело желтого, серого, желтовато-коричневого или бледно-коричневого цвета с закопченными черными полосами или шевронами, узкими с бледно-желтыми или белыми краями.По центру спины видна янтарная, розоватая или ржавая полоса. У него нет светлых полосок по бокам головы. У взрослых змей черный хвост. Диапазон: По всему штату, но реже в южной Алабаме. Средняя длина: от 3 до 4 футов; не более 6 футов
Восточная коралловая змея Описание: Тело полностью окружено черными, желтыми и красными кольцами с соприкасающимися красными и желтыми кольцами.Морда черная с широкой желтой полосой у основания головы и широким черным кольцом на шее. Укусы этой змеи редки и обычно случаются только после того, как змея обработана. Это эльпид с ядом, похожим на кобру. Помните: «Красное прикосновение к желтому убьет человека». Диапазон: В основном ограничен двумя уровнями округов на крайнем юге Алабамы. Средняя длина: От 23 до 32 дюймов, максимум 47 дюймов.

Змеи, факты и информация

На планете более 3000 видов змей, и они встречаются повсюду, кроме Антарктиды, Исландии, Ирландии, Гренландии и Новой Зеландии.Около 600 видов ядовиты, и только около 200 — семь процентов — способны убить или серьезно ранить человека.

Неядовитые змеи, от безобидных подвязочных змей до небезобидных питонов, убивают своих жертв, проглатывая их заживо или сдавливая до смерти. Убивают ли они, поражая ядом или сжимая, почти все змеи едят свою пищу целиком, иногда поразительно большими порциями.

Почти все змеи покрыты чешуей и, как рептилии, хладнокровны и должны регулировать температуру своего тела внешне.Весы служат нескольким целям: они задерживают влагу в засушливом климате и уменьшают трение при движении змеи. Было обнаружено несколько видов змей, которые в основном не имеют чешуи, но даже у них есть чешуя на животе.

Как охотятся змеи

У змей также есть раздвоенные языки, которыми они щелкают в разных направлениях, чтобы почувствовать запах окружающей среды. Это позволяет им знать, когда опасность — или еда — поблизости.

У змей есть несколько других способов определить перекус. Отверстия, называемые ямами, перед их глазами ощущают тепло, выделяемое теплокровной добычей.А кости в их нижней челюсти воспринимают вибрации грызунов и других бегающих животных. Когда они действительно ловят добычу, змеи могут съесть животных, размер которых в три раза превышает ширину их головы, потому что их нижняя челюсть расшатывается от верхней. Попав в пасть змеи, добыча удерживается на месте зубами, обращенными внутрь, и удерживает ее там.

Привычки

Примерно раз в месяц змеи сбрасывают кожу. Этот процесс называется шелушением, который освобождает место для роста и избавляет от паразитов. Они трутся о ветку дерева или другой предмет, затем сначала вылезают из кожи головы, оставляя ее вывернутой наизнанку.

Большинство змей откладывают яйца, но некоторые виды, например морские змеи, рожают детенышей живыми. Очень немногие змеи обращают внимание на свои яйца, за исключением питонов, которые высиживают свои яйца.

Около сотни видов змей занесены в Красный список МСОП как находящиеся под угрозой исчезновения, обычно из-за утраты среды обитания в результате освоения.

Вот факт, заставляющий офидиофобов чувствовать себя неловко: пять видов змей могут летать.

Морские змеи

Большинство змей живут на суше, но существует около 70 видов змей, обитающих в Индийском и Тихом океанах.Морские змеи и их кузены, крайты, являются одними из самых ядовитых существующих змей, но они не представляют большой угрозы для людей, потому что они застенчивы, нежны, а их клыки слишком короткие, чтобы нанести большой вред.

Чтобы просмотреть полное меню из десятков видеороликов National Geographic о змеях, щелкните здесь.

Питоны 101

От невероятно гибких челюстей до рядов острых как бритва зубов — целый ряд впечатляющих черт делает питона одним из самых грозных хищников в природе. едят, где они живут, и как удивительная особенность может быть признаком длинноногих предков.

Ядовитых существ в Нью-Мексико :: nmpoisoncenter.unm.edu

Змеи

Змеиные сезоны в Нью-Мексико — это весна и лето, когда змеи выходят из своих зимних логовищ в поисках пищи и воды. У ядовитых змей треугольная голова, эллиптические зрачки, верхняя челюсть с клыками и закругленные хвосты. Нью-Мексико населяют две ядовитые змеи: гремучая змея и коралловая змея. Для получения дополнительной информации загрузите нашу брошюру «Ядовитые змеи в Нью-Мексико» (pdf).

Гремучая змея

Прари Гремучая змея

Самая ядовитая змея в Нью-Мексико — гремучая змея. Несколько видов гремучих змей населяют Нью-Мексико. Взрослые гремучие змеи обычно имеют длину от 2,5 до 4,5 футов и имеют гремучую кнопку, которая звучит, если они чувствуют угрозу. Яд гремучей змеи очень токсичен и может быть смертельным.

Коралловая змея

Коралловые змеи водятся в юго-западном углу Нью-Мексико. Хотя коралловые змеи в Нью-Мексико часто слишком малы, чтобы укусить людей, имейте в виду, что их яд очень токсичен.

Коралловых змей часто путают с молочной змеей Нью-Мексико (не имеющей ядовитого яда) из-за схожего рисунка полос. Эта запоминающаяся рифма может помочь отличить коралловую змею от ее менее опасного аналога, молочной змеи из Нью-Мексико: «Красное прикосновение к желтому убьет человека (коралловая змея). Красное соприкасается с черным, отсутствие яда (молочная змея Нью-Мексико). » Однако, если он скользит по земле, лучше оставить его в покое!

Молочная змея Коралловая змея

Советы по профилактике и оказанию первой помощи

• Не пытайтесь поймать или схватить ядовитую змею.
• Ходите по расчищенным участкам, где легко увидеть, куда вы ступите или дотянетесь руками.
• Используйте трость, чтобы пошуршивать кусты, или щетку, чтобы предупредить змей о вашем присутствии.
• Носите защитную одежду, например длинные брюки и ботинки. Некоторые змеи, например гремучая, могут ощущать жар голой кожи.
• Надевайте перчатки при перемещении камней или кисти руками.Змеи ищут тени во время сильной летней жары.
• Никогда не кладите руки или ноги в места, где вы не видите.
• Заделайте дыры в доме шириной более четверти дюйма. Будьте осторожны при работе в пространстве для обхода.
• Всегда берите с собой мобильный телефон на случай чрезвычайной ситуации. Запрограммируйте это по горячей линии помощи отравлениям: 1-800-222-1222 .
• Посмотреть видео о предотвращении укусов змей / первой помощи.

Если укусит ядовитая змея…

• Сохраняйте спокойствие.
• Держите безопасное расстояние между собой и змеей.
• Немедленно отправляйтесь в больницу. Противоядие — единственное приемлемое лечение.
• Держите место укуса неподвижным и на уровне сердца.
• Не прикладывать лед к месту укуса и пытаться высосать яд ртом.
• Позвоните в токсикологический центр Нью-Мексико по телефону 1-800-222-1222 , чтобы получить дополнительную консультацию по оказанию первой помощи.

---

Пауки

Яд двух пауков в Нью-Мексико может вызвать серьезные заболевания: черной вдовы и коричневого паука. Прочтите ниже, чтобы узнать больше об этих пауках.

Паук Черная Вдова

Черная Вдова

Пауки Черная Вдова имеют блестящий черный цвет и большое округлое брюшко.Самки крупнее самцов, от одного до двух дюймов в диаметре. Самка также отличается от самца тем, что у нее на животе есть красная отметина, которая может напоминать песочные часы, а может и не быть; Однако не рекомендуется брать паука в руки, чтобы определить форму песочных часов.

Укус наиболее болезненный в течение 8–12 часов после укуса. Яд черной вдовы вызывает сильные мышечные спазмы по всему телу и может быть смертельным, особенно для маленьких детей.

Коричневый паук

Apache Brown Spider

В Нью-Мексико есть три вида коричневых пауков: бланда, пустыня и апачи.Все три вида похожи друг на друга, имеют длину около дюйма, включая ноги, и имеют цвет от светлого до темно-коричневого. Будучи близкими родственниками коричневого отшельника, коричневые пауки могут иметь или не иметь отметку «скрипка» на своем теле.

Все три вида живут на открытом воздухе под бревнами, камнями, мертвыми кактусами, в норах и т. Д. Их яд очень сильнодействующий и может быть смертельным, особенно для маленьких детей.

Советы по профилактике и оказанию первой помощи

• Регулярно пылесосите окна, углы комнат и мебель.
• Надевайте перчатки при работе с деревянными сваями, щеткой и камнями; не кладите дрова рядом с домом.
• Перед надеванием обувь встряхнуть.
• Регулярно используйте профессиональных истребителей ядовитых пауков; запросите пестицид, безопасный для детей и домашних животных.
• Если вы считаете, что вас укусил паук, который может вызвать серьезное заболевание, немедленно позвоните в Центр токсинов Нью-Мексико для получения совета по лечению: 1-800-222-1222 .

---

Скорпионы

Аризона Барк Скорпион

Скорпионы — ядовитые родственники пауков. У них есть 4 комплекта ног и два щипчика в передней части длинного тела. Они кусают своих жертв кончиками хвостов.

Хотя все скорпионы производят яд, аризонский скорпион из коры — единственный вид, который может вызвать серьезное заболевание и даже смерть. Коренного скорпиона можно найти в юго-западном углу Нью-Мексико.Если вы живете в районе, где обитает аризонский скорпион из коры, вы, скорее всего, найдете их у себя дома.

Скорпион Аризонской коры составляет от одного до полутора дюймов в длину. Этот скорпион любит темные и сырые места, поэтому будьте особенно осторожны с водой ночью, если вы находитесь в жилом районе. Аризонский скорпион из коры может лазить практически по любой поверхности, кроме стекла и чистого пластика.

Симптомы у детей включают неконтролируемый плач, повышенное слюноотделение и быстрое движение глаз.В течение двух-трех часов после укуса взрослые могут испытывать следующие симптомы: боль и жжение в месте укуса; онемение и покалывание вдали от места укуса; затруднение глотания и усиление слюны или слюноотделения; подергивание мышц; респираторные проблемы; невнятная речь; и беспокойство и раздражительность.

Советы по профилактике и оказанию первой помощи

Если в районах обитания аризонского корового скорпиона …

• Положите ножки кроватки в стеклянные банки и накройте их сеткой.
• Носите обувь на открытом воздухе, особенно возле бассейнов и озер в ночное время.
• Перед использованием встряхните всю обувь, полотенца (особенно влажные купальные полотенца) и постельное белье.
• Поручить профессиональному истребителю на регулярной основе; запросите пестицид, безопасный для детей и домашних животных.
• Если вы считаете, что вас ужалил скорпион, немедленно позвоните в Центр токсинов Нью-Мексико , чтобы получить консультацию по лечению: 1-800-222-1222 .

Ядовитых змей в Техасе, о которых вам нужно знать

По данным Texas Parks and Wildlife, в Техасе есть четыре вида ядовитых змей.

Находясь в парке, важно следить за тем, куда вы ступаете, кладете руки или садитесь.

Если вас укусила одна из этих ядовитых змей, немедленно обратитесь в больницу.

Вот змеи, о которых вам нужно знать:

Коралловые змеи (Pixabay)

Есть только один вид коралловых змей, обитающих в Техасе.

Этот тип змей имеет цвета полос в порядке красного, желтого и черного.

По данным Texas Parks and Wildlife, укусы коралловых змей опасны, но редки.

Copperheads (Pixabay)

Змеи Copperhead имеют полосы серого и / или коричневого цвета с головой цвета меди, и они переходят в листья.

Согласно Техасским паркам и дикой природе, Медноголовые настолько хорошо замаскированы, что укусы часто происходят, когда змею случайно поднимают, садят или кладут.

Cottonmouths (Pixabay)

По данным Texas Parks and Wildlife, ватикоротовую змею можно найти в болотах, болотах, прудах, озерах, канавах и каналах в Восточном и Центральном Техасе и вдоль побережья Персидского залива.

Ad

Эти змеи могут кусаться под водой, они очень обороняются, а иногда и агрессивны.

Западная гремучая змея (Pixabay)

В Техасе обитают девять видов гремучих змей.

Все эти змеи обычно «гремят» перед тем, как ударить, но если их удивить, они могут ударить до того, как греметь.

Вот описания каждой змеи, согласно Texas Parks and Wildlife:

• Western diamondback

  • Коричневые, ромбовидные отметины по центру спины и чередующиеся черные и белые кольца на хвосте.

  • Самая распространенная и широко распространенная ядовитая змея в Техасе.

  • Найден во всех частях штата, кроме самой восточной.

• Гремучая змея деревянная

  • Коричневый или подпалый цвет с широкими темными перевязками и полностью черным хвостом.

  • Встречается в восточной трети штата в лесных массивах на заболоченных поймах.

• Пятнистая гремучая змея

  • Светло-кремовый или розовый фон с широко расставленными темными поперечными полосами и пятнистыми участками между поперечными полосами.

  • Найден в горных районах Западного Техаса.

• Гремучая змея с полосами

  • Похожа на гремучую змею с крапинками, но имеет более темный зеленовато-серый цвет.

  • Встречается только на крайней западной оконечности Техаса.

• Гремучая змея Blacktail

• Гремучая змея Мохаве

  • По маркировке похожа на западную ромбовидную змею, но меньше и тоньше.

  • Встречается только на крайнем западе Техаса.

• Гремучая змея прерий

  • Тонкая гремучая змея зеленоватого или сероватого цвета с округлыми пятнами посередине спины.

  • Встречается на травянистых равнинах западной трети штата.

• Western massasauga

  • Светло-серый, с коричневыми овальными пятнами по середине спины и более мелкими пятнами по бокам.

  • Встречается в центре штата на лугах, болотах и ​​болотах.

• Масасауга пустыни

  • Цвет светлее, чем западный массасауга, меньше и стройнее.

  • Найден в Транс-Пекосе, западном Панхандле и нижней части долины Рио-Гранде.

Copyright 2020 by KPRC Click2Houston — Все права защищены.

Эта змея ядовита?

Если вы наткнетесь на змею во время работы в саду или в походе, велика вероятность, что вы не узнаете, является ли она ядовитой с первого взгляда. Если вы можете сопротивляться побуждению бежать или убить его, присмотритесь повнимательнее. Визуальный осмотр поможет определить, представляет ли змея опасность.С безопасного расстояния посмотрите на:

1. Форма головы. Это самый простой и очевидный признак того, является ли змея ядовитой или неядовитой. Голова ядовитой змеи обычно имеет треугольную или стреловидную форму. Исключение составляют неядовитая восточная боровая змея, которая может приплюснуть голову при угрозе, и коралловая змея.

2. Его глаза. Ядовитые змеи обычно имеют вертикальный эллиптический (кошачий) зрачок, тогда как зрачок неядовитой змеи будет круглым и расположен в центре ее глаз. Но есть некоторые исключения из этого общего правила, сказал Росс Бейкер, владелец и основатель Oxbow Reptile в Дювале, Вашингтон. Среди этих исключений — ночные змеи (Hypsiglena). Также посмотрите, нет ли ямки или дыры между глазами и ноздрями змеи или по бокам от глаз. У ядовитой змеи есть термочувствительная яма или ямы, которые позволяют ей находить теплокровную добычу даже в темноте. У неядовитых змей эти специализированные сенсорные ямки отсутствуют.

3. Хвост. У большинства ядовитых змей на нижней стороне хвоста имеется один ряд чешуек. Ядовитая коралловая змея — исключение, потому что у нее двойной ряд. Двойной ряд обычен у большинства неядовитых змей. (Этот метод идентификации лучше всего проводить на сброшенной коже, а не на живой змее!)

Большинству людей может потребоваться определенное мужество, чтобы провести такие полевые испытания. «Боязнь змей — одна из двух наиболее распространенных фобий, — сказала Джуди ДеЛоуч, профессор психологии Университета Вирджинии. ДеЛоаш вместе с коллегой провел исследование о том, что заставляет людей так бояться этих скользких существ.

Исследования UVA показали, насколько быстро люди могут обнаружить змею раньше, чем что-либо еще. По словам ДеЛоаша, в случае, когда восемь фотографий цветов и одно изображение змеи были помещены на экран компьютера, люди увидели бы змею быстрее, чем цветы. Во втором исследовании, в котором участвовали очень маленькие дети, дети больше ассоциировали испуганные голоса со змеями, чем с другими существами.

ДеЛоаш считает, что есть две основные причины, по которым люди боятся змей. «У змей уникальная форма тела и характер движения, которые не похожи ни на одно другое существо», — сказала она. «Люди испытывают страх и опасения по поводу совершенно новых вещей».

Фрэнк Аллен, биолог из Департамента охраны природы штата Алабама в Скоттсборо, штат Алабама, говорит, что он даже знаком с биологами, которые боятся змей. «По иронии судьбы, они даже сделали это с помощью программы по дикой природе», — сказал он. «Но, — добавил он, — нет законной причины бояться змей».

Он отмечает, что змеи во многом полезны для людей и играют важную роль в окружающей среде. Во-первых, они помогают бороться с грызунами и другими вредителями, некоторые из которых могут передавать болезни людям. «Я люблю видеть крысиную змею в моем сарае», — сказал он. «Они также являются источником пищи для хищников, таких как краснохвостый ястреб».

Чтобы помочь вам определить, является ли змея, которую вы можете неожиданно встретить, той, от которой вы, возможно, захотите держаться на безопасном расстоянии или приветствовать в своем саду или хозяйственной постройке, вот краткое описание некоторых из наиболее распространенных ядовитых и неядовитых змей в Соединенных Штатах. .

Во-первых, ядовитые змеи

По словам Бейкера, только от 14% до 16% всех змей ядовиты. По данным Американского международного музея гремучих змей в Альбукерке, штат Нью-Мексико, в Соединенных Штатах люди ежегодно подвергаются около 8000 укусов ядовитыми змеями. Из них в среднем 12 в год, то есть менее 1%, приводят к смерти. Ежегодно гораздо больше людей умирают от укусов пчел, ударов молнии или почти по любой другой причине.

Гремучие змеи

Вернер Боллманн / Getty Images

Количество видов: 32, с 65 до 70 подвидов.

Описание : У гремучих змей есть хвост, который заканчивается погремушкой или частичной погремушкой, от которой они и получили свое название. Погремушка сделана из переплетенных колец кератина (из того же материала, из которого сделаны наши ногти). Гремучие змеи предупреждают о надвигающейся атаке, вибрируя погремушкой, которая издает громкий шипящий звук. У гремучей змеи есть две термочувствительные «ямки», по одной с каждой стороны головы.

Диапазон: Северная Америка и Южная Америка. Большинство гремучих змей сосредоточено на юго-западе США.

Среда обитания: Гремучие змеи предпочитают разнообразные засушливые среды обитания, включая луга, кустарник, каменистые холмы, пустыни и луга.

Что вам следует знать : Укусы гремучих змей являются основной причиной травм от укусов змей в Северной Америке и вызывают около 82% смертельных случаев. Однако гремучие змеи редко кусают, если их не спровоцировать или не испугать. При своевременном лечении укусы редко бывают смертельными.

Медные головки

Дэвид А. Норткотт / Getty Images

Количество видов: Есть пять подвидов.У северного медноголового (A.c. mokasen) самый большой ареал, он населяет территорию от северной Джорджии и Алабамы на север до Массачусетса и на запад до Иллинойса. Их иногда называют хайлендскими мокасинами из-за их среды обитания. Индейское слово для обозначения этих змей — мокасен.

Описание : Медноголовые имеют немаркированную голову медного цвета и толстые красновато-коричневые медные тела с каштаново-коричневыми поперечными полосами, которые сужаются к средней линии. Их термочувствительный ямочный орган находится по бокам головы между глазом и ноздрей. У молодых медноголовых хвостик с серо-желтым кончиком. По словам Бейкера, они вырастают примерно до 30 дюймов в длину, хотя средняя и максимальная длина могут сильно отличаться.

Диапазон: Флорида Панхэндл на север до Массачусетса и на запад до Небраски.

Среда обитания: Наземные и полуводные районы, включая каменистые лесные склоны и заболоченные земли. Также известно, что медноголовки занимают заброшенные и гниющие кучи древесины или опилок.

Что вам следует знать : Медвежьи головы наиболее активны с апреля до конца октября, днем ​​весной и осенью и ночью летом.Многие укусы змей приписываются медноголовым, но укусы редко бывают смертельными. Укусы происходят, когда люди случайно наступают на змею или прикасаются к ней, которая обычно хорошо маскируется в окружающей среде. Иногда при прикосновении они выделяют мускус, пахнущий огурцами.

Ватноуты

Рекс Лисман / Getty Images

Количество видов: Существует три подвида: восточный, флоридский и западный ватник.

Описание : Спина темно-оливковая или черная, живот более бледный.У молодых змей спина отмечена полосами с темными краями и более светлыми центрами. Эта закономерность обычно теряется у пожилых людей. Морда всегда бледная, и обычно у каждой ноздри есть темная вертикальная линия. Образец полос у молодых может быть поразительным. Новорожденные ватники имеют ярко окрашенные кончики хвостов, похожие на червяков. Средняя длина составляет 30-48 дюймов, но иногда может достигать 74 дюймов.

Ареал: Хлопковые пасты водятся в основном на юго-востоке США, от очень южной Вирджинии до Флориды и с запада до восточного Техаса.

Среда обитания: Это полуводные змеи, их можно встретить возле воды и полей. Они обитают в солоноватой воде и обычно встречаются в болотах, ручьях, топях и дренажных канавах. Они также живут по краям озер, прудов и тихоходных ручьев и водоемов. Они загорают на ветвях, бревнах и камнях у кромки воды.

Что вам следует знать : Многие знают эту змею как водяную мокасину. «Это одна из немногих североамериканских змей с двумя обычно используемыми именами», — сказал Бейкер.Ватнокороты обычно не агрессивны и не нападают, если они не возбуждены. Змея, однако, будет «стоять на своем», свернув свое тело и угрожая, кто или что напугало ее, с широко открытой пастью и обнаженными клыками, показывая белую подкладку рта, от которой она получила свое общее название — ватный рот.

Восточная коралловая змея

Марк Костич / Getty Images

Род / вид : В Соединенных Штатах есть два вида коралловых змей: восточные (Micrurus fulvius) и сонорские (Micruroides euryxanthus).

Описание : Взрослые особи обычно имеют длину от 20 до 30 дюймов. Голова черная, за ней следует широкое желтое кольцо. На теле широкие красные и черные кольца, разделенные узкими желтыми кольцами (иногда белыми). Кольца продолжаются вокруг живота змеи. Хвост черно-желтый, без красных колец. Зрачок круглый.

Безобидные двойники : Две неядовитые змеи, алая королевская змея (Lampropeltis elapsoides) и алая змея (Cemophora cocinnea), часто путают с восточной коралловой змеей.Вот как отличить разницу. У восточной коралловой змеи черная морда, а у алой королевской змеи и алая змея — красные морды. Кольца как у восточной коралловой змеи, так и у алой королевской змеи проходят по всему телу, но у алой змеи полностью сплошной светлый живот. Еще один способ отличить безобидную имитацию от восточной коралловой змеи — запомнить эти мнемонические рифмы:

‘Если красное касается желтого, это может убить парня.’ (восточная коралловая змея)

«Если красный соприкасается с черным, это друг Джека». (алая королевская змея или алая змея)

Ареал: Восточная коралловая змея встречается по всей Флориде, к югу от островов Верхняя Флорида. За пределами Флориды он находится на севере до юго-востока Северной Каролины и на западе до восточного Техаса и северо-восточной Мексики.

Среда обитания : Этот вид населяет самые разные среды обитания: от сухих, хорошо дренированных плоских лесов и кустарников до низких влажных гамаков и окраин болот.Они довольно скрытны и обычно находятся под завалами и в земле. Иногда их можно найти на открытом воздухе, и их даже видели лазящими по стволам живых дубов. Их большое количество появляется, когда плоские сосновые леса сносят бульдозерами, особенно в южной Флориде.

Что вам следует знать : Поскольку восточная коралловая змея является родственником кобр Старого Света, люди считают, что ее укус почти всегда заканчивается смертельным исходом. Хотя его укус серьезен и требует немедленной медицинской помощи, статистика показывает, что укус восточной коралловой змеи менее опасен, чем укус восточной гремучей змеи.«У коралловых змей очень маленькие« неподвижные клыки », которые, как правило, слишком малы, чтобы проникнуть в кожу человека, — сказал Бейкер. — Их яд содержит сильные нейротоксины, в отличие от большинства гадюк, которые в основном производят гемотоксин».

Неядовитые змеи

Большинство змей в мире клинически не ядовиты. Это означает, что они не производят токсин, который имеет клиническое значение для людей. Многие неядовитые змеи убивают свою жертву перетяжкой, буквально выдавливая из нее жизнь.

Кингснейк

Джейсон Ондрейка / Getty Images

Род / вид: Королевские змеи являются представителями рода Lampropeltis. Всего существует пять видов и 45 подвидов.

Описание: Королевские змеи имеют узор из ярких полос, полос или пятен. Цвета включают желтый, красный, коричневый и оранжевый.

Ареал: Королевские змеи — одни из самых распространенных видов змей в Соединенных Штатах. Они встречаются по всей стране, а также на юге Канады и в центральной Мексике.Один вид, калифорнийская королевская змея (Lampropeltis getulus californiae), обитает в Калифорнии, как следует из названия.

Среда обитания: Скальные породы, заросшие кустарником склоны, долины рек, леса, поля и сосновые леса.

Что вам следует знать: По окраске алая королевская змея (Lampropeltis triangulum elapsoides) напоминает ядовитую восточную коралловую змею ( Micrurus fulvius) . Чтобы заметить разницу, вспомните рифму «красный на желтом — красный на черном» в описании коралловой змеи.Королевские змеи являются фаворитами домашних животных из-за их яркой окраски. Поскольку они обладают высокой устойчивостью к яду, они часто убивают и едят ядовитых змей, таких как гремучие змеи, медноголовые и ватные пасти. Они выполняют еще одну ценную услугу, помогая контролировать популяции грызунов.

Змея кукурузная

Данита Делимонт / Getty Images

Род / вид: Elaphe guttata

Описание: Кукурузные змеи стройные и имеют длину от 24 до 72 дюймов.Обычно они оранжевого или коричневато-желтого цвета, с большими красными пятнами с черными краями посередине спины. У них чередующиеся ряды черных и белых отметин, которые напоминают шахматный узор на животе. Существенные различия происходят в окраске и узоре отдельных змей в зависимости от возраста змеи и региона страны, в которой она встречается. Детенышам недостает яркой окраски взрослых особей.

Ареал: Кукурузные змеи водятся на востоке Соединенных Штатов от юга Нью-Джерси до юга через Флориду, на запад до Луизианы и некоторых частей Кентукки.Больше всего они встречаются во Флориде и на юго-востоке.

Среда обитания: Кукурузные змеи водятся в лесных рощах, на скалистых склонах холмов, на лугах, на лесных участках, в амбарах и заброшенных зданиях.

Что вам следует знать: Кукурузных змей часто принимают за медноголовых и убивают. Это наиболее часто разводимые виды змей для домашних животных. Считается, что их название произошло от сходства отметин на животе с клетчатым рисунком зерен кукурузы или индийской кукурузы.Их иногда называют красной крысиной змеей.

Подвязка змейка

Нил Кападиа / Getty Images

Род / вид: Подвязочные змеи относятся к роду Thamnophis. Существует 28 видов и даже больше подвидов.

Описание: Эти змеи имеют коричневый цвет фона и продольные полосы красного, желтого, синего, оранжевого или белого цветов. У них также есть ряды пятен между полосами. Их название происходит от полосы, напоминающей подвязку.

Ареал: Они встречаются по всей Северной Америке, от Аляски до Нью-Мексико.

Среда обитания: Змеи подвязки полуводные и предпочитают места обитания вблизи воды.

Что вам следует знать: Если потревожить, подвязочная змея может свернуться и ударить, но обычно она прячет голову и взмахивает хвостом. Долгое время считалось, что змеи-подвязки не ядовиты, но недавние открытия показали, что они действительно производят мягкий нейротоксичный яд.Тем не менее, яд не смертельный для людей, и им также не хватает эффективных средств его доставки.

Черный гонщик

BanyanRanchStudios / Getty Images

Род / вид: Coluber constrictor priapus

Описание: Эти змеи обычно тонкие, с угольно-черной спинной стороной, серым животом и белым подбородком. Этих змей иногда убивают, потому что люди принимают белый подбородок за белый рот ядовитого ватника.

Ареал: Змея-черная гончая водится в основном на юге Соединенных Штатов.

Среда обитания: Также известная как синий скакун, синий бегун и черный бегун, эта змея, как правило, живет в лесных районах. Это включает в себя лесные массивы, кусты, заросли, поля и большие сады, которые можно найти в пригородных дворах.

Что вам следует знать : Это быстро движущиеся змеи, отсюда и их название. Они будут использовать свою скорость, чтобы убежать из самых опасных ситуаций. Однако, если они загнаны в угол, они могут сопротивляться и будут кусать сильно и неоднократно.Укусы не опасны, но болезненны. Известно, что если они чувствуют угрозу, они также нападают на людей, чтобы напугать их, или вибрируют хвостами в листьях и траве, чтобы имитировать звук гремучей змеи.

Змейка Ringneck

Дуг Чизман / Getty Images

Род / вид: Diadophis punctatus

Описание: Змеи Ringneck имеют твердый цвет оливкового, коричневого, от голубовато-серого до черного, с четко выраженной желтой, красной или желто-оранжевой полосой на шее. Некоторые группы населения в Нью-Мексико, Юте и других местах не имеют отличительной полосы. В некоторых случаях полосы могут быть трудно различимыми или они могут быть скорее кремового цвета, чем ярко-оранжевого или красного. — В основном это маленькие змеи, — сказал Бейкер. «Самый большой, царственный кольцевой вырез, может достигать 34 дюймов», — добавил он.

Ареал: Змея кольчатая водится на большей части территории США, центральной Мексики и юго-востока Канады.

Среда обитания: Влажные леса, луга, склоны холмов, ручьи от чапараля до пустыни.

Что вам следует знать: Змеи-кольчужки редко встречаются в дневное время, потому что они скрытны и ведут ночной образ жизни. Они немного ядовиты, но их неагрессивный характер и маленькие обращенные назад клыки не представляют опасности для людей. Они наиболее известны своей уникальной защитной позой, когда они сворачивают хвосты, обнажая ярко-красно-оранжевую заднюю часть при угрозе.

Коричневая водяная змея

Марк Эмери / Design Pics / Getty Images

Род / вид: Nerodia taxispilota

Описание: Это змея с тяжелым телом, шея которой заметно уже, чем ее голова.Верхняя часть коричневого или ржаво-коричневого цвета с рядом примерно 25 черных или темно-коричневых квадратных пятен на спине. По бокам чередуются более мелкие похожие вкрапления. Вентрально он желтый, с сильными черными или темно-коричневыми отметинами.

Диапазон: Коричневая водяная змея является эндемиком нижних прибрежных регионов Юго-Востока США от юго-восточной Вирджинии через Северную Каролину, Южную Каролину и Джорджию до северной и западной Флориды (побережье Мексиканского залива), а затем на запад через Алабаму и Миссисипи. , в Луизиану.

Среда обитания: Их можно встретить в различных водных средах обитания, но чаще всего они встречаются в проточной воде, такой как реки, каналы и ручьи черноводных кипарисов. Из-за того, что они предпочитают рыбу в качестве добычи, они в основном ограничены постоянными водоемами, включая большие водоемы. Идеальная среда обитания включает обильную нависающую растительность, возникающие коряги или каменистые берега рек, где они могут погреться.

Что вам следует знать: Коричневые водяные змеи — опытные альпинисты и часто нежатся на растительности на высоте до 20 футов над водой.Если они напуганы, они упадут в воду и могут случайно оказаться в проплывающей лодке. Несмотря на то, что они не ядовиты, их часто принимают за ядовитую змею, и они без колебаний нанесут удар, если загнаны в угол. Они могут нанести болезненный укус.

Грубая зеленая змея

Wirepec / Getty Images

Род / вид: Opheodrys aestivus

Описание: Шершавая зеленая змея имеет ярко-переливающийся зеленый цвет сверху и имеет желтоватое брюшко, что дает ей превосходную маскировку в зеленой растительности. Его называют «грубым», потому что чешуйки выступают под небольшим углом.

Ареал: Грубая зеленая змея встречается на всей территории Юго-востока США, от Флориды на севере до Нью-Джерси, Индианы и на западе до Центрального Техаса. Он обычно встречается в Пьемонте и на прибрежной атлантической равнине, но не встречается на возвышенностях Аппалачей. Он также встречается на северо-востоке Мексики, включая штат Тамаулипас ​​и восточный Нуэво-Леон.

Среда обитания: Солнечные участки, низкие кусты и густая растительность у воды.Они часто лазают по кустам, лозам и небольшим деревьям и редко бывают на земле. Способные ловить добычу в воздухе, они днем ​​охотятся за пропитанием, а ночью спят. Грубые зеленые змеи отлично плавают и часто используют воду, чтобы спастись от хищников. «Это одна из немногих змей, которые в основном питаются насекомыми», — сказал Бейкер.

Что вам следует знать: Шершавая зеленая змея послушна и часто допускает близкое приближение людей. Кусает редко.

Восточный кнут

Джейсон Ондрейка / Getty Images

Род / вид: Masticophis flagellum flagellum

Описание: Это одна из крупнейших местных змей Северной Америки.Взрослые особи длинные и стройные, от 50 до 72 дюймов. Самый длинный в истории — 102 дюйма. Голова и шея обычно черные, кзади переходят в загар. У некоторых экземпляров может отсутствовать темная пигментация головы и шеи. У них гладкая чешуя и окраска, напоминающая плетеный хлыст, отсюда и общее название.

Диапазон: Восточный каретный хлыст встречается по всей Флориде, за исключением Флорида-Кис и от Техаса, Оклахомы и Канзаса к востоку до Северной Каролины.Однако он отсутствует на большей части дельты реки Миссисипи.

Среда обитания : Встречается в самых разных средах обитания, но наиболее распространен на юго-восточной прибрежной равнине. Предпочтительная среда обитания включает песчаные сосновые леса, сосново-пальметтовые равнины, кедровые поляны, ручьи, болота и топи.